Маша Волянюк, 65 - 15 ноября 2014 16:48

Роси упали на трави
Сонце за обрiй зайшло,
Нiч принесла своi чари
Все узяла в свiй полон

Руки тремтяче ласкали
Мiсяць в очах вiдбивсь,
Я положив тебе нiжно у трави
I над тобою схиливсь.

Жагою пекельною очi палають
Нiжно шепочу в коханi вуста-
Муки солодкоi ти ще не знаеш
Це тiльки раз у життi бува.

Стогiн бажання з грудей вириваеться
Сили немае терпiть,
Манять вiдлитi немов з алебастру
Ноги твоi cтрункi.

Все закрутилось довкола
Мiсяць за хмари зайшов,
Нiжно розсунув я твоi ноги
Стрiмко у тебе ввiйшов.

Груди нестримно в экстазi cтогнали
Нашi тiла воедино злились,
Муки солодкi нас напували
Щастя шаленне не знало границь.

• 
• 
•